Про нас
Ми — це. еее. О, знаю! Ми — команда однодумців, об’єднана у своєму стремлінні до спільного діла, котре…
Зара…
З метою оптимізаціï внутрішньоï логістики комунікативних процесів між нейронами наших мозків, ми вирішили працювати разом, в одній кімнаті. Інноваційний підхід, креативність, великий досвід роботи і десятилітній стаж у трудовій книжці — якби ви знали, як нам цього всього не вистачає! Але ми не сумуємо, тому що, як уже було сказано вище, ми — команда однодумців, котра у своïй однодумності дійшла до повноï синхронізаціï усіх фізіологічних відправлень.
Про проект
Журнал theLight — проект унікальний вже тим, що в ньому не працюють Пауло Коельйо, Джеймс Джойс і Михайло Задорнов. Нобелівський лауреат Милорад Павич довго сміявся по-сербськи, коли ми попросили його написати для нас статтю за 10 доларів. Довго сміявся, але написав. Сербською. Тепер шукаємо перекладача за $5.
Важко двома словами описати, що таке theLight. Уявіть собі глянцевий журнал, який тиждень пролежав у мішку зі скловатою, а після цього пішов у роздрібний продаж. Люди купують, читають, а потім у них чешуться руки… Сподіваємося, що після знайомства з нашим журналом ви теж відчуєте сверблячку в руках, і це буде сверблячка творчості.
theLight — проект щоденний і тематично ділиться на три частини.
Жінки для нас — як червона шмата для бика, тому theLight ЧЕРВОНИЙ ми присвячуємо дівчаткам. ЧЕРВОНИЙ за численними проханнями жіночоï половини редакціï виходить у понеділок і четвер.
Довгі роки улюбленим кольором справжнього чоловіка був чорний. Проте після того, як Елтон Джон вилив на себе чорнильницю, новим трендом у виборі кольору став ЛІЛОВИЙ. theLight ЛІЛОВИЙ присвячений чоловікам і виходить у вівторок та п’ятницю.
Чоловіки та Жінки ні-ні, а потім візьмуть і приймуть ванну. А що за ванна без ЖОВТОЇ гумовоï качечки! Саме для ЖОВТИХ гумових качечок, вірних супутників цивілізаціï, ми й випустили theLight ЖОВТИЙ. Дні виходу — середа і субота.
Про команду
Сергій Юзмухаметов, керівник проекту theLight
За традицією, бажає щоб підлеглі називали його Ваше Високоблагородіє. Тактичний, стриманий, усміхнений і скромний — ось яким би хотілося бачити нашого керівника усій редакціï. По-батькові свого Сергій просив не називати, аргументуючи це тим, що по-батькові є тільки у президента Росіï. Проте ходять слухи, що Сергій Нурісламович — з «колишніх», і переховується у нашій краïні ще з часів Корчака. Це, звісно, брехні. Сергій — дуже корисний винахід, і варто його добряче потерти 15-го числа кожного місяця, як з нього починають сипатися гроші.
Олександра Смілянська, головний редактор проекту theLight
Саша, коли була маленькою, дуже любила світити ліхтариком під ковдрою (ïй здавалося, що в химерній грі світлотіні ïï дитячі груди виглядають більшими і вражаючими). Пройшли роки. Груди Олександри дійсно стали більшими, а от тяга до світла залишилася і переросла в цей проект. Працювати з Олександрою — одне, а задоволення — це зовсім інше, і не треба мішати мух з котлетами. Тексти цієï прекрасноï дівчини пронизані щирим людинолюбством, доброю іронією і глибокою любов’ю до руського лісу. Настільки глибокою, що Пришвін повісився на березі від заздрощів.
Микола Легенький, технічний директор проекту theLight
Техніка в руках Миколи — це не просто купа непотрібних залізяк, якими можна кидатися. Ні! Коли Микола заходить до нашоï редакціï, то в ній починають крутитися і працювати речі, котрі ні крутитися, ні працювати в принципі не повинні. А скаженому успіху нашого проекту ми на 90% зобов’язані прибору… тобто — програмі, котру сконструював Коля ось цими золотими руками.
Катерина Пантюхіна, арт-директор проекту theLight
У дитинстві Катруся хворіла свинкою, а більше нічим не хворіла. Правда, один раз іще зламала руку. На основі цих скупих біографічних даних можна зробити висновок, що по-перше, у Каті було дитинство. А по-друге, що Катин талант — цілком ïï особиста заслуга, а не наслідок перенесених у дитинстві хвороб. Перше інтерв’ю Катя дала в 14 років газеті «На сторожі Вітчизни» як юний талант і переможниця конкурсу дитячого малюнка для дорослих. А рівно через 9 років цей факт став відомий нашому редактору, і Катерину прийняли до колективу.
Максим Щербаков, випусковий редактор проекту theLight
У нього собача робота і великі печальні очі. Справа в тому, що для підвищення ККД ми прикували Максима до комп’ютера, але він не ображається і ставиться до ситуаціï з гумором. Тому що наш випусковий — дуже весела людина, справжній син своєï великоï епохи. До речі, справжнє прізвище Максима — Шутов, але його предок переховувався від фашистів у ставці Гітлера і взяв німецьке прізвище «Щербаков». Зрештою, це не важливо, тому що для підвищення ККД ми відібрали у Максима паспорт. От така цікава історія. Максим — дуже талановитий автор і чудова людина.
Гала Рубінштейн, випусковий редактор українського дзеркала theLight
Коли всі чемні діти стояли тихенько і казали «Сир», Гала пустувала, тому на фоточку не потрапила. Тепер вам доведеться повірити нам на слово, що Гала прекрасна вище неба, а також чиста і високодуховна. Це, до речі, прямо підтверджують ïï статті про самовбивства, депресіï, педофілію і проміскуітет. Молекулярний генетик і автор веселих книжок про кохання і смерть, Гала — діамант нашоï простороï два на два редакціï, і на ніч ми ïï закриваємо в сейфі.
Наталія Тимчишин-Слободян, перекладач, мати-годувальниця українського дзеркала theLight
Наталя не попала на фоточку зовсім не тому, що пустувала чи ховалася в сейфі, як деякі. Наталя півтора місяці просиділа без води і ïжі біля електричного комп’ютера, старанно намагаючись адаптувати співучу украïнську мову під наші богопротивні тексти. І в неï це вийшло блискуче. Ми дуже задоволені, тому зараз наші раби принесуть силові тренажери, і ми будемо качати Нату.
